- докорінність
- -ності, ж.Абстр. ім. до докорінний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
докорінність
Смотреть что такое "докорінність" в других словарях:
генеральний — а, е. 1) Найважливіший, основний, провідний. || Який очолює що небудь у найвищих колах; головний. || Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в 17 18 ст.). •• Генера/льна старши/на вища адміністрація в Україні під час визвольної… … Український тлумачний словник
мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… … Український тлумачний словник
потрясіння — я, с. 1) рідко. Дія за знач. потрясати, потрясти 1 3). 2) перев. мн., перен. Підрив основ, докорінні зміни чого небудь. 3) перен. Сильна схвильованість, глибоке зворушення, тяжкі переживання … Український тлумачний словник
скансен — Музей народної дерев яної архітектури просто неба. Побутують два типи С.: регіональні, де експонують будівлі певного регіону, і національні, в яких демонструють споруди різних етнографічних зон країни. Музейні експонати часто зараховують до пам… … Архітектура і монументальне мистецтво
зміна — 1) (про стан, рух, ознаку, властивість тощо перехід, перетворення чого н. у щось якісно інше), переміна, відміна; пертурбація (різка / несподівана зміна); переворот, поворот, злам, перелом (різка, докорінна зміна); переінакшення (шляхом переробки … Словник синонімів української мови
корінний — 1) (про людність певної місцини, представників певного середовища тощо), споконвічний, постійний, одвічний, тубільний, автохтонний, місцевий, тутешній 2) (що стосується основ чого н.), істотний, головний, основний, кардинальний, докорінний … Словник синонімів української мови
